1. (діал.) Те саме, що махра — довгі нитки, пасма, китиці на тканині, одязі чи в’язаних виробах; бахрома.
2. (діал., перен.) Непослух, свавілля, завзятість у відстоюванні своєї волі (переважно про дитину).
махр
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |