махамудра

[mɑxɑmudrɑ] Іменник

Буква:М

Значення

  1. (в буддизмі) найвища форма медитативної практики в традиції тибетського буддизму, що спрямована на пряме усвідомлення природи розуму та досягнення пробудження; “Велика Печатка” або “Великий Символ”.

  2. (в історії) титул правителя (царя) в середньовічній державі Канем-Борну на території Центрального Судану (Африка).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. махамудра, р. махамудрої, д. махамудрій, з. махамудру, о. махамудрою, м. махамудрій, к. махамудра

Більше записів