Древослів

Словник Української Мови

мак

Буква

1. Однорічна трав’яниста рослина родини макових з великими червоними, рожевими або білими квітками та плодом-коробочкою, що містить численні дрібні насінини; деякі види вирощують для отримання опію або як декоративні, а насіння використовують у харчовій промисловості.

2. Насіння цієї рослини, яке вживають у їжу (переважно в кондитерських виробах) або використовують для отримання олії.

3. Уживається як символ чогось дуже дрібного, незначного (за розміром, кількістю або значенням).

4. Народна назва візерунка у вишиванці, тканині або розписі у вигляді круглих цяток, крапок.

Приклади вживання

Приклад 1:
Посієм коло хижки мак-відюк, терлич посадимо коло порога, та й не приступиться ніяка сила… Ну, я піду, а ти собі як хочеш. Розходяться.
— Українка Леся, “Лісова пісня”

Приклад 2:
Страви дня: біг мак, гот доґ, non корн, солт нате, ред гот чілі пепперс. Напій дня: «Джонні Вокер» (можливий «Байзон»!).
— Андрухович Юрій, “Перверзія”

Приклад 3:
Або шотландський характерник Мак-Ніс, що дослужився до козацького полковника і нині відомий всій Речі Посполитій як Максим Кривоніс… Чужинці на Україні — то взагалі предмет для окремої й довгої балачки. Зупинюся лише на кількох італійцях — насамперед із почуття любови до всього італійського, але й також тому, що для кожного італійця Україна могла би стати рідною ненею.
— Андрухович Юрій, “Перверзія”

Частина мови: іменник (однина) |

Більше записів