магнітуда

1. Кількісна характеристика сили землетрусу, що визначається за логарифмом максимальної амплітуди сейсмічних хвиль, записаних стандартним приладом на певній відстані від епіцентру; вимірюється за шкалою Ріхтера.

2. У фізиці та астрономії — числова характеристика яскравості небесного тіла (зірки, планети тощо), що виражається в логарифмічних одиницях; світність.

3. У переносному значенні — масштаб, величина, розмір чого-небудь значного або потужного (наприклад, події, явища, катастрофи).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |