1. Фізична властивість провідника або напівпровідника змінювати свій електричний опір під дією зовнішнього магнітного поля.
2. Явище, що полягає в залежності електричного опору речовини від величини та напрямку прикладеного магнітного поля, обумовлене впливом поля на рух заряджених частинок.