магнітопружність

1. Фізичне явище, що полягає у зміні намагніченості феро- або ферімагнетика під дією механічних напружень (прямий ефект), або у виникненні механічних деформацій у такому матеріалі під дією зовнішнього магнітного поля (зворотний ефект).

2. Властивість магнітоактивних матеріалів, зокрема феромагнетиків, проявляти взаємозалежність між їхніми магнітними та пружними (деформаційними) характеристиками.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |