магнітокалоричність

[mɑɦnitokɑlorɪt͡ʃnistʲ] Іменник

Буква:М

Значення

  1. Фізична властивість магнетика, що полягає в зміні його температури при намагнічуванні або розмагнічуванні в умовах адіабатичної ізоляції (тобто без теплообміну з навколишнім середовищем).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. магнітокалоричність, р. магнітокалоричності, д. магнітокалоричності, з. магнітокалоричність, о. магнітокалоричністю, м. магнітокалоричності, к. магнітокалоричносте

Більше записів