магнітоіндукційність

[mɑɦnitoindukt͡sijnistʲ] Іменник

Буква:М

Значення

  1. Фізична величина, що характеризує здатність речовини чи середовища намагнічуватися під дією зовнішнього магнітного поля; абсолютна магнітна проникність.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. магнітоіндукційність, р. магнітоіндукційності, д. магнітоіндукційності, з. магнітоіндукційність, о. магнітоіндукційністю, м. магнітоіндукційності, к. магнітоіндукційносте

Більше записів