магнітно-твердий

[mɑɦnitno-tʋɛrdɪj] Прикметник

Буква:М

Значення

  1. (у фізиці, техніці) Про матеріал, який має високу коерцитивну силу, тобто зберігає намагніченість після усунення зовнішнього магнітного поля; такий, що важко намагнічується, але й важко розмагнічується.

  2. (у техніці) Про носій інформації (наприклад, диск), дані на якому записані шляхом намагнічування і не можуть бути змінені користувачем.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. магнітно-твердий, р. магнітно-твердого, д. магнітно-твердому, з. магнітно-твердого, о. магнітно-твердим, м. магнітно-твердім

Більше записів