Магнетит — мінерал класу оксидів, чорний, з металевим блиском, сильний природний феромагнетик, головна руда для отримання заліза; хімічна формула Fe₃O₄ (ферум(II,III)-оксид).
магнетит
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Червонуватий колір поверхні планети пояснюють присутністю в породах великої кількості мінералів (наприклад, магнетит), що містять оксиди заліза. На поверхні Марса є кілька дуже великих згаслих вулканів — найбільших у Сонячній системі.
— Невідомий автор, “033 Golovko Mv Kriachko Ip Astronomiia Tech”
Приклад 2:
Інші ознаки: – солоність (галіт); – гіркуватість (сильвін); – солоність і гіркуватість (каїніт); – ковкість (золото); – жирність (тальк); – гнучкість (слюда); – хімічна розчинність у 10% HCl або у столовому оцті (карбонати); – розчинність у воді (галіти); – радіоактивність (ураніні́т) – магнітні властивості (магнетит). 4.3 Гірські породи Гірські породи – це, як уже згадувалось, зцементований комплекс мінералів, що утворюють самостійні різноманітні тіла, які складають земну кору.
— Тютюнник Григорій, “Вир”
Частина мови: іменник (однина) |