Значення
-
(у філософії та релігієзнавстві) Рання форма релігійної свідомості, віра в існування надприродних сил (магії) та можливість впливати на людей, предмети чи явища за допомогою певних ритуалів, заклинань або дій.
-
(у мистецтві та літературі) Художня течія або стильова ознака, що ґрунтується на використанні магічних, чарівних, ірраціональних мотивів, перебільшенні та фантастичних перетвореннях дійсності.
-
(переносно) Зачарованість, навіювання стану таємничості або надприродного враження від чогось; оточення чогось аурою магії.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. магізм, р. магізму, д. магізмові, з. магізм, о. магізмом, м. магізмі, к. магізме