Словник Української Мови
Буква
1. Сукупність уявлень, ритуалів та дій, заснованих на вірі в можливість впливати на людей, предмети чи явища за допомогою надприродних сил, таємничих знань або особливих здібностей.
2. Частина назви наукової дисципліни або галузі знань (наприклад, “математична магія” як образний вираз).
3. (У переносному значенні) Невимовна, зачаровуюча краса або принадливість чогось; чарівність, що справляє сильне враження.
Приклад 1:
Я розкошувала: магія незнаних ландшафтів — природних та історичних, дивне відчуття зв’язку часів, своєї ідентичности й разом з тим якоїсь відсторонености — це я і водночас мовби не я… Вписаність у час і простір, розширення культурного простору, жадібна відкритість до Іншого, яка завжди жила і живе в мені. Відкритість до Іншого… Людини, системи поглядів, національности.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”