магала

1. (історичне) Відокремлений район, квартал або передмістя в містах Криму, Кавказу, Балкан та деяких країн Близького Сходу, часто компактно заселений представниками певної етнічної чи релігійної групи.

2. (переносне значення, розмовне) Віддалена, глуха місцевість, захолустя; також про безлад, хаотичне скупчення будівель або людей.

Приклади вживання слова

магала

Приклад 1:
Ну, наприклад: магала — частина передмістя; потязь — довгі смуги води після повені у заплаві; проростень — те, що проростає; відгулень — домашній кінь, що пристав до табуну диких коней; охляп — недбало, сяк-так, як-небудь; вербляний — самий початок весни, коли цвітуть верби; безматень — рід бджіл без матки; свічадо — дзеркало; вістун — віщун; джерегелі — жіночі коси, дрібно заплетені й укладені вінком на голові; крин — орнамент у вигляді трипелюсткової квітки лілії. У вірші «Кошмар» виникає слово «крин» як тужливий спогад про матір: …не розлучила матір з сином і невблаганна люта смерть, і він розцвів над нею крином, любов’ю сповнений ущерть… Уводив до обігу турецькі слова — аркан, ятаган, мечеть, хан, шайтан й ін.
— Самчук Улас, “Марія”

Приклад 2:
Ті кутки, що за містом та за ярами, звуть: ця магала, та магала, — нібито: ця сторона, та сторона; де хто живе, ту сторону і зве: ця магала. Класи біля міста стоять на косогорі; як вийти за ворота від класів, то на ту магалу повертають в ліву руку і в долину.
— Тютюнник Григорій, “Вир”