маат

1. У давньоєгипетській міфології та релігії — богиня істини, справедливості, світового порядку та гармонії, що уособлює божественний закон, якому підпорядковані як люди, так і боги; зображалася як жінка з страусиним пір’ям на голові.

2. Філософсько-релігійне поняття в культурі Стародавнього Єгипту, що означає всеосяжний космічний порядок, баланс сил природи, соціальну справедливість, правду та моральну основу існування світу.

Приклади вживання

Приклад 1:
На відміну від царя шумерського, вавилонського чи ассирійського, єгипетський фараон уважався не представником богів, а самим богом (за життя — Гором, після смерті — Озірісом): «Через фараона стверджується на землі божественний порядок, у ньому одному зосереджені сили, шо підтримують економічне, суспільне й політичне життя держави… Він підтримує маат (світопорядок) і робить безпечним життя підданих, примушуючи втікати варварів й стверджуючи свою владу в усій долині Нілу. Він один має надприродну силу, яка незмінно приносить йому перемогу на полі бою і робить його мудрим у політиці… Втаємничений в усі таємниці і наділений високою культурою фараон з допомогою мистецтва й релігійних обрядів підтримує життя богів».
— Невідомий автор, “003 %91%92%8E%90 %9F %91%92%80%90%8E%84%80%82%8D%9C%8E%83%8E %91%95%8E%84%93 %8E.%8F. %8A%E0%A8%A6%A0%Ad %A2%E1%Ec%Aa%A8%A9 %8A%A8 %A2 %8B%A8%A1 %A4%Ec, 2002. 592 %E1. Isbn 966 06 0245 6”

Частина мови: іменник (однина) |