лже

1. Перша частина складних слів, що означає: хибний, неправдивий, несправжній, підроблений, удаваний (наприклад: лжевчення, лжепророк, лжепатріот).

2. Уживається як окрема назва для позначення об’єкта, який є підробкою, імітацією або свідомою неправдою (наприклад: “Це не наука, а справжнє лже”).

Приклади:

Приклад 1:
13 Сею младенскою лже ю…— Сковорода має на увазі богословські твори, в яких автори віщували загибель світу наприкінці X ст. Так, один із найвизначніших істориків раннього середньовіччя, англосаксонський чернець і літописець Беда Достойний вважав, що кінець світу настане в 1000 р. Цю дату проголошували й проповідники X ст., «коли чекання розв’язки, що мала наблизитись, почало набувати характеру соціального психозу» (Гуревич А. Я- Категории средневековой культуры.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”

Приклад 2:
Ким був насправді Гаумата-Смердіс: Бардією чи лже-Бардією, самозванцем? Так чи інакше він, коронувавшись на царство влітку 522 р. до н. е. у Пасаргадах, дістав у державі загальне визнання.
— Невідомий автор, “003 %91%92%8E%90 %9F %91%92%80%90%8E%84%80%82%8D%9C%8E%83%8E %91%95%8E%84%93 %8E.%8F. %8A%E0%A8%A6%A0%Ad %A2%E1%Ec%Aa%A8%A9 %8A%A8 %A2 %8B%A8%A1 %A4%Ec, 2002. 592 %E1. Isbn 966 06 0245 6”