лютник

[ljutnɪk] Іменник

Буква:Л

Значення

  1. (Історія) –

    (історичне) Назва місяця лютого в українській народній та церковній традиції, пов’язана з лютими морозами або вітрами, характерними для цього періоду.

  2. (Астрономія) –

    (астрономічне, заст.) Старовинна українська назва сузір’я Оріона, яке найкраще видно взимку, зокрема в лютому.

  3. (Міфологія) –

    (етнографічне) У народних повір’ях — міфічна істота або дух, що, за уявленнями, активізується або має особливу силу в лютому.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. лютник, р. лютника, д. лютникові, з. лютника, о. лютником, м. лютникові, к. лютнику

Більше записів