лютня

[ljutnjɑ] Іменник

Буква:Л

Значення

  1. (Мистецтво) –

    Старовинний щипковий музичний інструмент з корпусом у формі груші, довгим грифом і струнами, що був особливо поширений у Європі в епоху Відродження та Бароко.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. лютня, р. лютні, д. лютні, з. лютню, о. лютнею, м. лютні, к. лютне

Більше записів