Старовинний щипковий музичний інструмент з корпусом у формі груші, довгим грифом і струнами, що був особливо поширений у Європі в епоху Відродження та Бароко.
лютня
Буква
Приклади:
Приклад 1:
13 лютня 1936 Дім за зорею Струмує гімн рослин, що кличуть про нестримність зросту, і серцю, мов по сьомій чарці, невисловно п’янко. Від’їду вже.
— Невідомий автор, “152 Zieliena Ievanghieliia Antonich Boghdan Ighor”
Приклад 2:
Коли число десять було належним чином пошановано, а келихи осушено, постановив я вдатися до музики і, повер нувши собі лютню, підібрав на ній спершу «Duolsi la vita», а тоді — без будь-яких переходів — «Ecco la primavera»2, однак лютня якогось біса перестала мене слухатися, можливо тому, що робилося чимраз холодніше і в мене задубіли пальці, до того ж я переплутав слова. «А скажи-но, хлопче, забув, як ти називаєшся, — звернувся я через хвилину до чужинця, — чи не потребуєш ти якої-небудь зброї для самозахисту?
— Андрухович Юрій, “Перверзія”