лютнева

[ljutnɛʋɑ] Прикметник

Буква:Л

Значення

  1. (Лінгвістика) –

    Прикметник, що походить від слова «люта» (люта зима). Означає холодний, морозний, суворий за погодними умовами. Вживається для опису зимових місяців, морозів або холодного вітру: «лютева стужа», «лютева ніч».

  2. (Історія) –

    В історичному контексті — пов’язаний з лютневою революцією 1917 року в Російській імперії (названої за лютневим календарем за старим стилем), використовується в термінах «лютева революція» при перекладі історичних текстів українською.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. лютнева, р. лютневої, д. лютневій, з. лютневу, о. лютневою, м. лютневій

Більше записів