лютецій

Хімічний елемент з атомним номером 71, що належить до лантаноїдів; сріблясто-білий, відносно м’який і пластичний метал, останній у ряді лантаноїдів. Позначається символом Lu.

Рідкісна мінеральна речовина, оксид цього елементу, що зустрічається в природі у складі деяких мінералів (наприклад, гадолініту).

Приклади:

Приклад 1:
Тому Гадоліній (4 f75d16s2), Лютецій (4 f145d16s2) і К ю р і й ( 5f76d17s2) володіють особливою стійкістю у тривалентному стані. Лантаноїди відрізняються високою хімічною активністю.
— Невідомий автор, “108 Panasenko Oi Ta In Zagalna Khimiia Tech”