Древослів

Словник Української Мови

лютеранин

[ljutɛrɑnɪn] Іменник

Буква:Л

Значення

  1. (Релігія) –

    Послідовник лютеранства — протестантського християнського віровчення, заснованого Мартіном Лютером у XVI столітті.

  2. (Релігія) –

    Той, хто належить до євангелічно-лютеранської церкви.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. лютеранин, р. лютеранина, д. лютеранинові, з. лютеранина, о. лютеранином, м. лютеранині, к. лютеранине

Більше записів