Древослів

Словник Української Мови

люлечний

[ljulɛt͡ʃnɪj] Прикметник

Буква:Л

Значення

  1. (Техніка) –

    Стосовний до люльки (тютюнової), призначений для неї; властивий люльці.

  2. (Техніка) –

    Призначений для куріння тютюну за допомогою люльки; тютюновий.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. люлечний, р. люлечного, д. люлечному, з. люлечного, о. люлечним, м. люлечнім

Більше записів