Древослів

Словник Української Мови

люетичний

[ljuɛtɪt͡ʃnɪj] Прикметник

Буква:Л

Значення

  1. (Історія) –

    (в історії) Пов’язаний із Люетом (Людовиком XIV), що стосується його правління, епохи чи придворного стилю.

  2. (Мистецтво) –

    (в мистецтві) Характерний для мистецтва, архітектури або стилю епохи Людовика XIV; пишний, величний, монументальний.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. люетичний, р. люетичного, д. люетичному, з. люетичного, о. люетичним, м. люетичнім

Більше записів