людинка

1. Зменшувально-пестливе від слова “людина”: маленька або молода людина, часто з відтінком співчуття, ніжності або зневаги.

2. Фольклорна або казкова істота, схожа на людину, але дуже маленького зросту; чоловічок, гном, ельф.

3. Перенісне значення: слабка, нікчемна або незначна особа (зазвичай із зневажливим відтінком).

4. У техніці, моделюванні: фігурка людини, що використовується як масштабний об’єкт (наприклад, в архітектурних макетах, на транспортних моделях).

Приклади:

Приклад 1:
Крихітна паперова постать звивається в химерному танці: скручується в кільце, пролазить сама крізь себе, гнеться билинкою, кружляє — і, мов пелюстка екзотичної квітки, яку несе вітром, прибивається то до принца в паланкіні, то до торговця коштовностями, то до поета зі світлими кучерями, хворого на якусь смертельну хворобу Раптом від постаті танцівниці відокремлюється маленька паперова людинка — з тонкими кінцівками, кволим тільцем. Дрібна комашка.
— Андрухович Софія, “Фелікс Австрія”