1. Сукупність людей, що проживають на певній території (наприклад, в країні, місті, області); населення.
2. (У демографії) Загальна кількість населення певної території на конкретний момент часу.
людність
Буква
Приклади:
Приклад 1:
«щоб людність не відчувала на карку твердої руки… а венеційський карнавал був для усіх столиць недосяжним зразком переживання життя в цілій його красі та повноті». Рільке написав вірші про Венецію в Парижі.
— Андрухович Юрій, “Перверзія”
Приклад 2:
Одягнута в барвисті строї, з ПЕРВЕРЗІЯ 154 масками на обличчях, венеційська і заїжджа людність відда ється нестримним утіхам. Запальний танець змінюється двобоями фехтувальників, і під вибухи петард, співи та музику сотні вуличних капел, ідо лине з площі та каналів, відбувається «volo del turco»’ — по линві, натягнутій між шпилем дзвіниці Кампаніле і лоджією Палацу Дожів, безстрашно зісковзує юнак-акробат з букетом мімоз у руці.
— Андрухович Юрій, “Перверзія”
Приклад 3:
У господарській діяльності найдавніших поселенців у далині Нїлу відчувався вплив передньоазіатського населення, яке, зокрема, навчило тамтешню людність розводити овець та кіз. Квартали пізніших таких поселень у Єгипті VI—V тис.
— Невідомий автор, “003 %91%92%8E%90 %9F %91%92%80%90%8E%84%80%82%8D%9C%8E%83%8E %91%95%8E%84%93 %8E.%8F. %8A%E0%A8%A6%A0%Ad %A2%E1%Ec%Aa%A8%A9 %8A%A8 %A2 %8B%A8%A1 %A4%Ec, 2002. 592 %E1. Isbn 966 06 0245 6”