любисток

Приклад 1:
У небі повільно повзли задумані хмари, терпко пахнули любисток і без. Низько літали ластівки — на дощ.
— Франко Іван, “Мойсей”

Приклад 2:
А котрий наш братчик сентиментальніший, то той, нагадавши собі на чужині рідну пісню, де є слово «любисток» та «зозуленька», зможе й заплакати — отак само, як отой грек. Спитайте ж його, чого плаче, то скаже знов так само, як грек: «Прилетіла пташина, не знаю, як вона буде по-вашому, сіла коло трави, не знаю як по-вашому, та й знов полетіла на Вкраїну… По-вашому — нічого не виходить, а по-українськи — дуже жалісливо…» Та хоч би він і з найбільшою научною точністю пояснив, що «любисток» — то levisticum officinale, а «зозуленька» — то cuculus, так хіба хто його зрозуміє?..
— Тютюнник Григорій, “Вир”