любимиця

[ljubɪmɪt͡sjɑ] Іменник

Буква:Л

Значення

  1. (Література) –

    Жінка або дівчина, яку хтось дуже любить, до якої відчуває особливу прихильність, ласку; кохана, улюблена.

  2. (Зоологія) –

    Тварина (переважно домашня), яка є улюбленицею свого господаря.

  3. (Психологія) –

    Перен. Явище, предмет або діяльність, які викликають у когось особливу прихильність, захоплення.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. любимиця, р. любимиці, д. любимиці, з. любимицю, о. любимицею, м. любимиці, к. любимице

Більше записів