любонька

[ljubonʲkɑ] Іменник

Буква:Л

Значення

  1. (Лінгвістика) –

    Зменшувально-пестливе від іменника “люба” — жінка або дівчина, яку щиро люблять, кохана.

  2. (Лінгвістика) –

    (переносно) Ласкаве звертання до жінки або дівчини.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. любонька, р. любоньки, д. любоньці, з. любоньку, о. любонькою, м. любоньці, к. любонько

Більше записів