любо

Приклад 1:
Потім, на світанні, як біляві хмари стануть покрай неба, мов ясні отари, що холодну воду п’ють на тихім броді, ми спочинем любо на квітчастім… Годі! Як ти обірвала річ мою сердито!
— Українка Леся, “Лісова пісня”

Приклад 2:
Їй-богу, гарно буває іноді кинути людський образ та й зробитися благонаміреним, невинним бобирцем у болоті або ж тихим, мирним волом чи коровицею та й піти собі на зелену пашу!..» Він пішов до своєї кімнати і заснув так любо, як, мабуть, ніколи за останніх трьох років. III Андрієві так сильно сподобалося «коров’яче життя на зеленій паші», що другого дня він зранку не одходив од матері.
— Тютюнник Григорій, “Вир”

Приклад 3:
Професорові любо було слухати все те, бо хоча про здоров’я своє він і не думав дбати, та любо було чути, що єсть люди, котрі ним опікуються. Коли це раптом він покинув слухати генеральшу та й швиденько збіг з ґанку до моря.
— Тютюнник Григорій, “Вир”