Дієприкметник теперішнього часу від дієслова “любити”, що означає стан або дію того, хто відчуває любов, ніжність, прихильність до когось або чогось у момент мовлення.
У літературній мові та поетичних текстах може вживатися як дієприслівник теперішнього часу, що означає “виявляючи любов, з любов’ю”.