drevosliv.com

Словник Української

любко

Буква

1. Зменшувально-пестлива форма чоловічого імені Любомир або іншого чоловічого імені, що починається на “Люб-” (наприклад, Любко від Любомир, Любозар).

2. Рідкісне застосування як зменшувально-пестливої форми жіночого імені Любов.

3. У народній творчості та фольклорі — узагальнене ім’я для персонажа-хлопця, коханого, нареченого (аналогічно до дівочого імені “Одарка”).

Приклади:

Приклад 1:
Там є одна вдовиця — моторненька, — сама припитувалась через люди, то я сказала, що аби був не від того… Ну, давай вже, любко, мені серпочка — другого ж немає. Я жатиму.
— Українка Леся, “Лісова пісня”

Приклад 2:
Вже якось сама управлюся, а там на вiсень, дасть бiг, знайду собi невiстку в помiч. Там є одна вдовиця – моторненька, – сама припитувалась через люди, то я сказала, що аби був не вiд того… Ну, давай вже, любко, менi серпочка – другого ж немає. Я жатиму. Iдiть до конопель. йде через галяву до озера i криється за очеретом. замахує серпом i нахиляється до жита.
— Українка Леся, “Лісова пісня”

More posts