любесенький

Якісний прикметник, утворений від “любий” за допомогою подвійного суфікса -есеньк-, що виражає найвищий ступінь ласкавості, ніжності та захоплення; дуже милий, привабливий, викликає відчуття щирої симпатії та любові.

Приклади:

Приклад 1:
Паллант, любесенький хлопчина, Скріпивсь, стоїть, як твердий дуб, І жде, яка то зла личина Йому нам’яти хоче чуб. Дождавсь – і зо всього розгона Вліпив такого макогона, Що пан Галес шкереберть став.
— Самчук Улас, “Марія”