любенький
[ljubɛnʲkɪj] Прикметник
Буква:Л
Значення
- (Лінгвістика) –
(розм.) Який викликає почуття ніжності, приємний на вигляд; милий, симпатичний (переважно про дитину, тварину або невеликий предмет).
- (Лінгвістика) –
(фам.) Який викликає почуття приязні, симпатії; приємний, милий (про людину).
- (Лінгвістика) –
(у значенні іменника) Уживається як ласкаве звертання до коханої людини, дитини.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. любенький, р. любенького, д. любенькому, з. любенького, о. любеньким, м. любенькім