Значення
- (Виробництво) –
Технічний термін у будівництві та виробництві, що означає покриття поверхні (стіни, меблів, деталі) тонким шаром декоративного матеріалу (каменю, кераміки, дерева, шпону, плитки) для надання їй естетичного вигляду, гладкості або захисту.
- (Техніка) –
Процес або результат облицювання, облицьовування; оздоблення фасаду або іншої конструкції.
- (Література) –
У переносному значенні — зовнішня, часто показна сторона чого-небудь; те, що виставляється напоказ для створення певного враження.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. лицювання, р. лицювання, д. лицюванню, з. лицювання, о. лицюванням, м. лицюванні, к. лицювання