1. Технічний термін у будівництві та виробництві, що означає покриття поверхні (стіни, меблів, деталі) тонким шаром декоративного матеріалу (каменю, кераміки, дерева, шпону, плитки) для надання їй естетичного вигляду, гладкості або захисту.
2. Процес або результат облицювання, облицьовування; оздоблення фасаду або іншої конструкції.
3. У переносному значенні — зовнішня, часто показна сторона чого-небудь; те, що виставляється напоказ для створення певного враження.