лицемірити

1. Поводитися лицемірно, удавати з себе людину високих моральних якостей, приховуючи справжні (здебільшого низькі) наміри, почуття чи переконання; облудно виявляти відданість високим принципам, доброчесності.

2. Вдавати благочестя, набожність; проявляти релігійну нетерпимість або ханженство.

Приклади:

Приклад 1:
Він абсолютно не вмів догоджати, лицемірити, інтригувати, вичікувати слушного моменту, одним словом — робити все те, що є необхідним для успішного просування до вершин влади… Його прямодушність, бездоганна чесність, сміливі судження разом з його, м’яко кажучи, дивною зовнішністю могли занепокоїти будь-кого з тих, хто захотів би йому протегувати». До військової кар’єри в Конфуція також не було нахилу.
— Невідомий автор, “003 %91%92%8E%90 %9F %91%92%80%90%8E%84%80%82%8D%9C%8E%83%8E %91%95%8E%84%93 %8E.%8F. %8A%E0%A8%A6%A0%Ad %A2%E1%Ec%Aa%A8%A9 %8A%A8 %A2 %8B%A8%A1 %A4%Ec, 2002. 592 %E1. Isbn 966 06 0245 6”