1. Властивий лисиці, що стосується лисиці; такий, як у лисиці.
2. Призначений для полювання на лисиць або пов’язаний з таким полюванням (про собак, обладнання тощо).
3. Перен. Хитрий, віроломний, лукавий.
Словник Української Мови
Буква
1. Властивий лисиці, що стосується лисиці; такий, як у лисиці.
2. Призначений для полювання на лисиць або пов’язаний з таким полюванням (про собак, обладнання тощо).
3. Перен. Хитрий, віроломний, лукавий.
Приклад 1:
Жменя конопель маяла в її руці, неначе лисичий хвіст. — Добридень, моя дитино!
— Нечуй-Левицький Іван, “Кайдашева сім′я”