Древослів

Словник Української Мови

листуватий

[lɪstuʋɑtɪj] Прикметник

Буква:Л

Значення

  1. (Ботаніка) –

    Який має багато листя, густо вкритий листям; листяний.

  2. (Ботаніка) –

    Який складається з листя або має вигляд листя.

  3. (Ботаніка) –

    Розкішний, пишний (про рослинність).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. листуватий, р. листуватого, д. листуватому, з. листуватого, о. листуватим, м. листуватім

Більше записів