лишенько

1. Зменшувально-пестлива форма від слова “лишко” — тонка, невелика шкіра, шкура або шкіряний виріб.

2. (у переносному значенні) Про дуже худу, знесилену людину або тварину.

Приклади:

Приклад 1:
Ой лишенько!
— Українка Леся, “Лісова пісня”

Приклад 2:
Чи добре жнеться? Ой лишенько! Iще не починала! Ой мiй упадоньку!
— Українка Леся, “Лісова пісня”

Приклад 3:
Але доктор уже простягав руку, вже непокоївся, що не встигає, що на нього чекають, а він сьогодні геть нічого не зробив, він тоне, тоне у щоденній біганині, захлинається, а важливі справи так і залишаються непочатими, котра вже година, о лишенько, Господи Всемогутній, Mensch denkt Gott lenkt[40]. Для мене всі його справи були важливі та великі.
— Андрухович Софія, “Фелікс Австрія”