лишати

1. Залишати когось або щось на місці, не брати з собою; покидати.

2. Припиняти перебування десь, йти звідкись; залишати якесь місце.

3. Не використовувати, не витрачати щось; зберігати для майбутнього.

4. Передавати щось у спадок, у власність або на зберігання комусь іншому.

5. Ставати причиною появи якогось стану, відчуття, наслідку (наприклад, лишати враження, слід).

6. Переставати бути кимось або чимось, втрачати якийсь стан, якість.

Приклади:

Приклад 1:
І вдарив веселої — він не боявся гетьмана, не боявся нікого, але не хотів лишати по собі тільки лихої пам’яті: “Як засядем, браття, коло чари” — й козаки підхопили, гримнули дружно, голосно, аж затрусилася стеля. Юрій підвівся: — Налий усім по кварті, а йому, — показав пальцем на сонного хлопця-поводиря, — коржиків медових і поїсти чогось.
— Франко Іван, “Мойсей”