лин

1. Прізвище українського поета, перекладача та громадського діяча Миколи Линенка (1876–1941), сина композитора Миколи Лисенка.

2. Прізвище українського композитора, піаніста та диригента Миколи Лисенка (1842–1912), фундатора національної композиторської школи (варіант написання “Лин” є менш поширеним, ніж “Лисенко”).

Приклади:

Приклад 1:
Над ним синім шат­ром розіп’ялось не­бо – ні пля­моч­ки, ні хма­роч­ки, чис­те, про­зо­ре – пог­ляд так і то­не… З не­ба, як роз­топ­ле­не зо­ло­то, ллється на зем­лю блис­ку­чий світ сон­ця; на ла­нах грає со­няч­на хви­ля; під хви­лею спіє хлібо­робська до­ля… Ле­генький вітрець по­ди­хає з теп­ло­го краю, пе­ребігає з нив­ки на нив­ку, жи­вить, освіжає кож­ну би­лин­ку… І ве­дуть во­ни між со­бою ти­ху-таємну роз­мо­ву: чут­но тільки ше­лест жи­та, тра­виці… А зго­ри ли­не жай­во­рон­ко­ва пісня: до­но­ситься го­лос, як срібний дзвіно­чок,- трем­тить, пе­ре­ли­вається, зас­ти­гає в повітрі. Пе­ре­ри­ває йо­го пе­ре­пе­ля­чий крик, зірвав­шись уго­ру; заг­лу­шає до­куч­не сюр­чан­ня трав’яних ко­ників, що як не розірвуться,- і все те зли­вається до­ку­пи у який­сь чуд­ний гомін, ври­вається в ду­шу, роз­бур­кує в ній добрість, щирість, лю­бов до всього… Гар­но тобі, лю­бо, ве­се­ло!
— Білик Іван та Мирний Панас, “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”