лико

1. Внутрішня частина кори молодого дерева (переважно липи), яка легко відділяється від стовбура і використовується для плетіння кошиків, лаптіїв тощо.

2. Зазвичай у множині: довгі тонкі смуги, стрічки з такого матеріалу, заготовлені для плетіння.

3. У переносному значенні: символ покори, каяття або покарання (у виразах на кшталт “стати в лико”, “плекати лико”).

Приклади:

Приклад 1:
За пояс лико одвічало, На йому висів гаманець; Тютюн, і люлька, і кресало, Лежали губка, кремінець. Хароном перевізчик звався, Собою дуже величався, Бо і не в шутку був божок: З крючком весельцем погрібався, По Стіксові, як стрілка, мчався, Був човен легкий, як пушок.
— Самчук Улас, “Марія”