1. Той, хто лихословить, зневажає когось, поширює наклепи, злісні чутки.
2. (у старовинному значенні) Той, хто займається чаклунством, ворожить, наводить порчу.
лихослівник
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |
Древослів
Словник Української Мови