лихорадка

1. Захворювання, що характеризується підвищенням температури тіла, часто з ознобом, спричинене інфекцією або запальним процесом; гарячка.

2. Сильне збудження, метушливе поспішне заняття чимось, стан тривоги або нервування.

3. (у економіці) Швидке, нестійке підвищення кон’юнктури, цін на щось, що супроводжується ажиотажним попитом і спекуляцією (наприклад, золота лихорадка).

Приклади:

Приклад 1:
Вся Самаріа проповѣдывала:, «Сей есть сила божія великая!» Схватила мудреца лихорадка имѣть духа святаго и подавать людям по-апостолску. Что ж сему востряку отвечает Петр?
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”

Приклад 2:
А ще найпуще, як один на одного разом зглянуть, так Марусю мов лихорадка так iз-за плечей i озьме, i все б вона плакала, а Василь — мов у самiй душнiй хатi, неначе його хто трьома кожухами вкрив i гарячим збитнем напува. От мерщiй i вiдвернуться один вiд одного i, бачиться, i не дивляться, то й, гляди, Василь тiльки рукою поведе або головою мотне, то вже Маруся i почервонiла, i вп’ять iззирнуться меж собою.
— Самчук Улас, “Марія”

Приклад 3:
Так лихорадка її i б’є! Прийшов i Наум, упоравшись з батраками.
— Самчук Улас, “Марія”