Древослів

Словник Української Мови

лихолітній

[lɪxolitnij] Прикметник

Буква:Л

Значення

  1. (Історія) –

    Який стосується лихоліття — важкого, неспокійного часу, повного лиха, страждань, бід (зазвичай про історичні періоди).

  2. (Історія) –

    Який належить до епохи Литовської держави (Великого князівства Литовського, Руського і Жемайтійського) або пов’язаний з нею (заст., іст.).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. лихолітній, р. лихолітнього, д. лихолітньому, з. лихолітнього, о. лихолітнім, м. лихолітнім

Більше записів