либонь

Модальний прислівник, що вживається для вираження припущення, ймовірності або непевності мовця щодо висловлюваного факту; відповідає значенням «мабуть», «певно», «здається», «чи не».

Застаріла форма, що вживалася для вираження сумніву або риторичного запитання; відповідала значенням «хіба», «невже».

Приклади:

Приклад 1:
Лісовик Либонь, весна. Весна ще так ніколи не співала, як отепер.
— Українка Леся, “Лісова пісня”

Приклад 2:
Хтось сюди, либонь, iде… здається, тiтка вертається! Iди, Степане, я вiзьму кужiль i зараз вийду, ми ще з тобою побалакаєм.
— Карпенко-Карий Іван, “Безталанна”

Приклад 3:
Сховаймося, бо вже, либонь, iдуть. Тiлько старости у хату – а ми пiд вiкно.
— Карпенко-Карий Іван, “Безталанна”