ляшок

1. Зменшувально-пестлива форма від іменника “ляш” — представник польського народу, поляк.

2. Рідкісне, застаріле позначення для поляка, що вживалося переважно в західних регіонах України; може мати як нейтральний, так і зневажливий відтінок залежно від контексту.

Приклади:

Приклад 1:
Ляшок — полячок, зменшене від «лях» — поляк («вже ті ляшки мають добрий апетит»). Магістрат — міська управа.
— Зеров Микола, “Камена”

Приклад 2:
He сказавши ні слова, Антосьо почав співати: Їхав ляшок дорогою, Лядьськоі натури: На кім шапка сивенькая З свинячої шкури… Не співав же далі цієї пісні, а залепетав з своєї голови: — За ним Мася точилася; так в Тернівці навчилася! — A ty gdziе sie nauczyl?
— Тютюнник Григорій, “Вир”