лярва

1. У міфології та фольклорі — зла душа померлого, що виходить з могили в образі жахи, примари або покійника для шкоди живим; також — злий дух, нечиста сила.

2. Переносно — про злу, підступну, розбещену жінку (образно, зневажливо).

Приклади:

Приклад 1:
Якого дідька, якого хріна Роздерла душу ця лярва Ріна?! Роздерла душу, серце украла.
— Андрухович Юрій, “Перверзія”