1. Груба помилка, промах, недогляд (переважно в друкованому тексті, художньому творі, публічному виступі тощо).
2. Розм. Несподіваний, часто незручний випадок, прикрість.
3. Розм. Незначна сутичка, сварка, непорозуміння.
Словник Української Мови
Буква
1. Груба помилка, промах, недогляд (переважно в друкованому тексті, художньому творі, публічному виступі тощо).
2. Розм. Несподіваний, часто незручний випадок, прикрість.
3. Розм. Незначна сутичка, сварка, непорозуміння.
Приклад 1:
Бігом кинувсь він до подвір’я, ухопив шаблю, допавсь коня, скочив на його охляп. Василь Невольник, прокинувшись, думав, чи не цигане пораються коло коней, да підняв ґвалт.
— Куліш Пантелеймон, “Чорна рада”
Приклад 2:
Дядько Панас стрiв мене вранцi: прийду до вас, каже, послухать, про що там мудрi радять… — Сниться менi, тiльки я нiби скiнчила розносить листочки i вже останнiй виймаю, щоб застромити Петровi в повiтку — хтось мене ляп по руцi. Я так i захолола уся.
— Самчук Улас, “Марія”