1. (про тварину, переважно про коня) різко зупинятися, відмовляючись рухатися вперед, часто зі страху, впертості або небажання підкорятися; стати в упір.
2. (переносно, про людину) вперто відмовлятися щось робити, чинити опір, не слухатися; бути норовливим, упертим.